В 1897 році знайомий нам всім зі шкільних років археолог-любитель Вікентій Хвойка відкрив трипільську культуру, знайшовши декілька культурних артефактів біля села Трипілля на Київщині. Подальші знахідки археологів виявили, що артефакти на цій території старіші за попередні знаходження у європейській археології на майже 3000 років.
Що ми оцифрували?
Ми вирішили не зупинятись на цьому і продовжували досліджувати світ Трипілля за допомогою сучасних технологій. За допомогою панорамної зйомки ми створити віртуальний тур КЗ КОР “Київського обласного археологічного музею”, де зараз зберігаються знахідки трипільської культури. Деякі з них ми оцифрували, використовуючи технологію фотограмметрії.
Більше про артефакти
Один з найцікавіших артефактів — антропоморфна фігура жінки, яка збереглася з 3700-3200 років до н.е. Фігурка відображає образ богині-діви та є важливим елементом трипільської пластики. Вона має великі стегна, тонку талію та груди у вигляді маленьких виступів. Подібні фігурки, відомі також як неолітичні венери, археологи знаходять в багатьох первісних поселеннях. Деякі з них зовсім маленьки, бо мали поміщатись в долоньку й бути оберегом. Всі вони відображають ідеали жіночої краси конкретних часів та народів й є символом родючості.
Чому це важливо?
Ці артефакти були виготовлені ще в 4000 році до н.е. і наразі є дуже крихкими. Оцифрування дозволяє зберігати їх для майбутніх поколінь і продовжувати дослідження. Вивчення трипільської культури допомагає нам краще зрозуміти життя та культуру наших предків, їхні традиції та звичаї. Це важливо для збереження та розвитку національної ідентичності та культурної спадщини.
