Трипільська культура, що існувала задовго до нас у VI-III тис до н.е. має безліч загадок, що досі не розгадані. І чим більше археологи намагаються їх розгадати, тим більше їх стає. Одна з них — модель храму. Ми взялися допомогти науковцям у їх дослідженнях. І завдяки технології фотограмметрії оцифровуємо одні з найцікавіших знахідок. Доступ до яких був поодинокий, а дослідження базувались на описах майже столітньої давнини. Серед оцифрованих артефактів одна з відомих знахідок, що задала поштовх десятилітнім дослідженням у різних напрямках. Модель будівлі на чотирьох ніжках з поселення Володимирівка викликала ряд питань. Це житло чи храм? Чи дійсно трипільці так розписували свої будівлі? Чи використовували її при ритуалах? Ким і для чого була створена? Поселення, де була знайдена скульптура, було відкрито співробітниками Уманського краєзнавчого музею у 1926 році. Воно виявилось одним з перших виявлених так званих «протоміст», площею близько 100 га та існувало орієнтовно у 4100-3800 рр. до н.е. За 10 років досліджень було виявлено чимало цінних артефактів. А в 1936 році випадково виявили фрагменти моделі Трипільською експедицією під керівництвом Сільвестра Магури (якого вже за рік заарештують та стратять за антирадянську діяльність). На місці розореної “площадки” всього лише на глибині 35 см знаходились фрагменти моделі, покриті товстим шаром вапнякового нальоту, через який ледь видно було розпис. Навіть, місця розлому були вкриті нальотом, що дало підстави вважати — скульптуру розбили ще в давнину. Масивна платформа на чотирьох високих ніжках складається з переднього виступу без стін та з центральної частини, оточеної бортиком зі зрізаним краєм. У передній стінці — вхід, у протилежній — кругле вікно. Крім того, вся модель, як ззовні, так і всередині, вкрита червоним ангобом, чорним і білим розписами. А через відсутність предметів інтер’єру ще в 30-х роках XX ст Тетяна Пассек припустила, що це модель не житла, а має громадське призначення. З тих під, ідея знайти підтвердження існування храму заполонила думки археологів. І у 2012 році британсько-українська експедиція в поселенні Небелівка розкопали споруду, що цілком підпадає під критерії храму. Та історія скульптури на цьому не завершилась. Після реставрації вона лишилась в Уманському краєзнавчому музеї, але Друга світова війна внесла свої корективи. Музей було розграбовано, найцінніші експонати вивозились. Володимирівській моделі пощастило, її встигли перехопити. Зрештою на місце вона не повернулась, а поїхала до Національного музею історії України, де зберігається й досі. Уманщина не забула свою знахідку. Науковці продовжували вивчати модель по старим записам та фото і звернули увагу на зубчики довкола вхідного отвору. Їх захопила ідея знайти такі зубчики на входах існуючих колись житель. І впродовж останніх 15 років експедиції Державного історико-культурного заповідника «Трипільської культури» це вдалося. Були знайдені десятки фрагментів обмазки від входів до жител з точно такими ж зубчиками. Тож це все ж храм чи житло? А можливо в ній приховані ще не розгадані таємниці. Дослідити скульптуру без шкоди для неї та з будь-якої точки тепер можна набагато простіше завдяки нашій 3D моделі.Як знайшли модель храму
Життя моделі храму після розкопок