У ХХІ столітті спадщина видатного українського кераміста Дмитра Головка зазвучала по-новому завдяки сучасним цифровим технологіям. Команда “єМузей” здійснила оцифрування частини його творів, створивши високоточні 3D-моделі керамічних виробів, що зберігаються у фондах Національного музею декоративного мистецтва України. Цей крок не лише відкрив доступ до шедеврів майстра широкій аудиторії по всьому світу, а й став вагомим внеском у збереження культурної спадщини України в цифрову добу.
Дмитро Федорович Головко — митець, чия творчість стала живим продовженням глибокої української гончарської традиції. Його ім’я сьогодні звучить серед найвідоміших українських керамістів XX століття. Але він був не лише гончарем — він був справжнім художником, тонким естетом і майстром технологій, який умів «чути» глину й надавати їй форми, сповнені національного духу, краси й сили.
Поєднання традиції і професіоналізму
Дмитро Головко належить до тих рідкісних митців, яким вдалося зберегти і примножити спадщину народного мистецтва. Його роботи — це мова форм, барв і фактур, якою митець розповідає про Україну — щиру, працьовиту, святкову і глибоко поетичну.
В його творчості поєдналися найкращі риси традиційного народного гончарства із сучасним художнім баченням та високими професійними якостями. Тонке відчуття матеріалу, знання технологій і глибока повага до української глиняної культури робили кожен твір Головка унікальним.
Шлях до визнання
Твори Дмитра Головка зберігаються у численних музейних та приватних колекціях. Його гончарні шедеври побували на виставках у понад десяти країнах світу: Італії, Канаді, Болгарії, Данії, США, Норвегії, Німеччині, Чехії, Польщі, Фінляндії, Єгипті, Франції, Японії, на Кубі. Це свідчення того, що його творчість була зрозуміла й високо оцінена далеко за межами України.
Спадщина в цифрі — міст між поколіннями
Оцифрування творів Дмитра Головка командою “єМузей” — це більше, ніж технічна робота. Це акт культурного збереження, що дозволяє митцю бути присутнім у сучасному просторі — у школах, університетах, онлайн-виставках і цифрових музеях. Завдяки 3D-моделям ми можемо вивчати найдрібніші деталі його виробів, досліджувати техніку і стиль, не наражаючи оригінали на ризики фізичного зношення. Це важлива частина формування відкритого цифрового доступу до спадщини, яка раніше була доступна лише відвідувачам музеїв.
Цифрове втілення робіт Головка стало своєрідним «другим життям» для його глини — тепер вона говорить не тільки мовою форми, а й мовою технології, звертаючись до нових поколінь через екрани смартфонів, комп’ютерів та VR-окулярів.
